Буря століття

27 грудня 2012 року ввійде в історію метеорології як новий день, коли лютувала "буря століття" - "tempête du siècle". Раніше цей титул носив снігопад, що відбувся більше сорока років назад, 3 - 4 березня 1971. Тоді, за один день, 4 березня, випало 43.2 см снгіу, але в сумі за два дні, випало трохи більше снігу, ніж зараз -   47 см. В минулий четвер за один день над Монреалем випало 45.6 см снігу, а над Південним берегом, в Льонґиї, випало цілих півметра снігу (www.lapresse.ca). Хоча пориви вітру в 1971 році були більш значними - 108 км/год, на противагу нинішнім 63 км/год.

www.meteomedia.com

      Сніг почав падати ще з ночі, десь з 3 - 4 години і на ранок земля вже була вкрита шаром снігу. В обід нам потрібно було скористатись автобусом. Сніг валив білою стіною. Обличчя обпалювали холодні крижинки, дивитись перед собою було неможливо. Дороги були прочищені, але тротуари були повністю завалені снігом. Тож ішли ми по проїжджій частині.

   

     Десь о першій годині наш автобус запізнився всього на 10 хвилин. Це було обнадійливо. Але сніг не зупинявся, дороги ставали все більш важкопроїжджими. Снігоприбиральної техніки за день не бачив. Деякі міжміські автомагістралі були взагалі перекриті (А-13, А-20, А-30). Підприємства громадського транспорту оголошували затримки руху автобусів до 1 години (www.ledevoir.com). Нашого автобуса, щоб повернутись додому, ми так і не дочекались. Стояли дві години на зупинці, добре, що було не дуже холодно, всього десь -5 градусів. Лижні штани і канадське взуття не давали замерзнути.

     Хтось таки приїхав на велосипеді, але забрати його, швидше за все, вже не зможе:

   
     Mon pays, ce n'est pas un pays, c'est l'hiver! (Gilles Vigneault):

      Машини якось проїжджали, але важкі автобуси де-не-де застрягали:

     Ось цей застряг, людей випустив, сам залишився чекати допомоги. Позаду, десь метрів за 500, ще один не може виїхати:

     Через дві години ми сіли на якийсь автобус, який їхав на кінцеву станцію Terminus Longueuil. А звідти вже добрались додому на іншому. В принципі, автобус їхав без заминок, не було тянучих корок. Центральні вулиці були достатньо розчищені. Тому з кінцевої ми через 10 хвилин були вже вдома.

     На наступний день картина була ще більш радісною - дороги розчищені, навіть тротуари. Хоча іноді тротуари все таки були непрохідними. На стоянках біля торгових центрів стояли великі кучі снігу. Вже пройшло два дні від снігопаду, але по телевізору говорять, що для повної зачистки Монреаля потрібно буде ще цілих 7 днів.

     Наступні фото зроблені в Льонґиї, наступного дня після снігопаду.

   

     Тротуари чистять маленькими тракторами:

      Але буває, що трактор, який чистить атводорогу, завалює снігом вже розчищений тротуар. Тоді легше пройти по трасі:

   Але не всі тротуари придатні для пересування - по такому дуже важко йти:

     Тут техніка перестаралась і роздавила одну із шиб на зупинці:

     Доступ до самих зупинок часто ускладнюється наваленим снігом та відсутніми поблизу прочищеними тротуарами:

    Основні автодороги розчищені до самого асфальту, здається, що снігу і не було:

     Але деякі ознаки все таки натякають, що сніг вчора тут був:

     На стоянках видно гори снігу:

     Ці двоє нічого не чистили, вони тут для естетики:

     Зате такі саморобні снігоочисні машини дуже часто проїжджають вулицями. Я так зрозумів, що вони належать приватним фірмам і виїжджають за викликом, якщо потрібно десь щось почистити:

     Поки я це дописую, за вікном знову почав падати сніг...