Бюро

     Напишу трохи про офіс, в якому я працюю. Зразу треба сказати про саме слово "le bureau", яке має три значення: це офісне приміщення, це робочий стіл (для нього краще вживати le bureau, ніж la table), ну і це робочий стіл Windows. Тож коли начальник просить щось пошукати "dans mon bureau", то трохи починаєш зависати.

     Саме приміщення невелике, оскільки і колектив відповідний - 4 чоловіки. Рівно стільки, скільки потрібно, щоб допомагати одному інженеру-геодезисту. Це його кабінет:

    Два робочих столи, два комп'ютери: один під Windows, другий під DOS, для якого колись дуже давно була скомпільована геодезична програма, тому він повинен жити. Начальник старомодний, любить інтерфейс із зеленими буквами на тлі чорного екрану.

     А оце мій робочий стіл (той, що зліва):

     На стіні розвішені нормативні акти, інструкції і т.п. Двері ведуть до кабінета начальника. З монітором мені повезло найбільше - рідкокристалічний 17". В сусідки по столу - тільки 15 ". В секретарки також 15", але вона найбільш обділена - монітор старий, із красивим випуклим екраном. Ще й мучилась із частотою 50 Гц, допоки я їй не виставив можливих 75 Гц. Про розпливчасті шрифти я мовчу. Вона просто думала, що так має бути. Окуляри в неї уже є, то ж все нормально.

     Стіл - деревостружковий вінтаж. Його задача - стояти, а не очі радувати. Під столом - два прилади, тахеометри. Один поломаний, один новий, марки Topcon OS - 103.

     Над столом - поличка. Туди складають папочки. Для кожного етапу робіт - своя чарунка. Позаду столу знаходиться вхід до такої собі комори, де знаходиться вся канцелярія та інші непотрібні речі. Також позаду стоїть поломаний ксерокс. Може колись запрацює, тому його не викидають.

     Це  - архів, який знаходиться в офісі начальника. Він працює десь з 80-х років, тому папірців накопичилась ціла гора. Є ще два менших шкафчики в нашому приміщенні.

 
     Шухлядка виїжджає, кришечка забирається всередину. Прошу дуже, забирайте вашу папочку:

     До речі моя курточка там висить. Поки інших курточок немає, бо раніше за мене зазвичай ніхто не приходить. Так виходить, що метро і автобус мене приносять в бюро рівно о 9 годині. Тому я взявся фотографувати наш виробничий комплекс, щоб не викликати зайву підозру в квебекських головах. Іноді тільки керівник може прийти раніше - у нього своя машина, Jeep, він від графіку автобусів не залежить. Інші двоє працівників користоються громадським транспортом.

     Справа від шухлядок - чудопристрій, ксерокс-принтер-сканер-факс.

     Найбільша його дивина - функція факсу. Якщо факс відправляють на наш номер, то він не вилазить із апарата, а відправляється на електронну скриньку, звідки його за необхідності надрукують. Також можна сканувати документи і зразу комусь відправляти на е-мейл, або по факсу.

     Біля принтера - стіл моєї колеги, такий самий як  і мій, який являє собою продовження мого столу. На ньому стоїть радіо, яке більшість часу транслює  станцію La Première Chaîne de Radio-Canada. Вже починає подобатись.

     Під столом у мене цілий арсенал взуття, який поповнився в зимовий період.

     Резинові чоботи на випадок дощу. В зимових кросівках я приходжу на роботу. В офісі перевзуваюсь в легкі літні кросівки. І коли виходимо працювати на вулицю, перевзуваюсь в канадські зимові чоботи фірми Baffin. В них також пересуваюсь по вулицях в період особливих морозів, таких як минулого тижня, коли вдень було -25 .. -30 градусів.

     Ну і вхідні-вихідні двері:

 

  
     Дуже добре виконують свою основну функцію отвору для входу та виходу із приміщення. Вгорі браму дверей прикрашає годинник, який показує східний канадський час.  Над годинником - заґратоване віконце центральної системи вентилювання. Оскільки система центральна, то локально вплинути на неї ми ніяк не можемо. Вона стала причиною моєї нежиті та температури влітку, коли я тут почав працювати. Система опалення також функціонує не зовсім доброякісно. Чомусь наш офіс є найбільш холодним з усіх. Але скільки тої зими, протримаємось.