Шукати в цьому блозі

пʼятницю, 13 грудня 2013 р.

L'Ukraine vue par les livres

     Про українські події дуже багато говорять в квебекських ЗМІ, але небагато людей знає, що таке ця україна. Щоб заповнити білі плями, радіо Radio-Canada (внизу буде посилання на аудіозапис програми) пропонує своїм слухачам прочитати дві книжки про Україну.

     Перша книжка Ukraine : les métamorphoses de l'indépendance (видавництво Paris, Buchet-Castel, 2009. ), автор Annie Daubenton.




     Ані Добентон - французька журналістка та есеїстка, прожила чотири роки в Україні, де працювала культурним радником при посольстві Франції в Києві (1998-2001). Такж чотири роки прожила в Москві, працюючи в якості постійного кореспондента для  Radio-France (1993-1997). Крім того, вона є автором наступних праць: Ukraine : les métamorphoses de l’indépendance (Buchet Chastel 2009), Russie, l’État carnivore (Denoël 1998) et « Société civile en Ukraine : les vigiles de la démocratie », in L’Ukraine, nouvel acteur du jeu international (Bruxelles, Bruylant, 2000) (www.diploweb.com). Також можна зайти на блог Ані Добентон на сайті alternatives-economiques.fr, де вона продовжує писати статті про Україну.

 www.franceculture.fr

      Друга книжка, яку рекомендують ведучі радіопрограми - збірник новел різних авторів Nouvelles d'Ukraine (видавництво Paris, Magellan & Cie та Courrier international, 2012).



      Книжка є частиною видань в серії Miniatures, куди також входять такі назви, як Nouvelles du Maroc, Nouvelles d'Haïti, Nouvelles de la Réunion, Nouvelles de Singapour та інші. Український варіант є перекладом на французьку творів сучасних українських письменників: Андрія Куркова, Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Тараса Прохаська, Сергія Жадана, Марії Матіос. Тобто для українського читача там нічого нового не буде, але зате буде можливість почитати українських авторів в перекладі на французьку мову.

3 коментарі:

  1. Гарячо підтримую пана Сіпріяні і раджу всім (франкофонам) чудовий «Atlas des routes d’Ukraine» Жадана в перекладі Ірини Дмитришин. Яка переклала і решту українських текстів червоної антології.
    За виключенням «C’est ainsi» Прохаська.
    «C’est ainsi / Ботакє» (ориґінал і переклад) можете прочитати за посиланням звідси :

    http://olespliouchtch.blogspot.fr/2012/12/oles-pliouchtch-regarde-la-carte-de.html

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Не можу знайти ваш переклад "Ботакє". Він є на вашому блозі?

      Видалити
    2. На блоґспоті я зібрав самі посилання : "Олесь Плющ згадує візитівку Олеся Мåслюка за 2006 р." – праворуч, з портретами авторів.
      Якраз на Прохаська дивлюсь :- )
      А сам переклад на ЖЖ : http://oles-maasliouk.livejournal.com/2027.html

      Видалити