Шукати в цьому блозі

субота, 7 липня 2012 р.

Імігрантам важко знайти роботу

(Інтерв"ю з Марі Мак Ендрю, журнал jobboom.com)

     Імігранти, які вирішили заново прожити своє життя  в Квебеку, живуть не в казкових умовах: в 2009 році рівень безробіття серед них був майже в два рази вищий, ніж серед місцевих робітників. І навіть якщо більше половини мають дипломи бакалаврів, їхня інтеграція тут є більш складною, ніж наприклад в Онтаріо.



     Однією з причин є мовний бар"єр. Не дивлячись на успіхи францизації на протязі останніх десятиліть,  35 % постійних мешканців (résidents permanents) володіють тільки англійською, або ще гірше - жодною з двох офіційних мов. Проте деякі економісти і демографи вважають правильним рішенням приймати ще більше імігрантів, щоб протистояти  недостатній кількості працівників та старінню трудового населення.

     Для  Марі Мак Ендрю , професора Монреальського університету (l’Université de Montréal) і члена Кафедри досліджень Канади в галузі освіти та міжетнічних взаємовідносин, немає жодних цифр, які б не дозволяли Квебеку приймати ще більше імігрантів. Але спочатку потрібно забезпечити кращу інтеграцію тих, що вже знаходяться в провінції.

ПитанняЩо перешкоджає професійній інтеграції квебекських імігрантів? 
Відповідь  › Є багато причин.  По-перше, імігранти, які недостатньо добре володіють англійською, облаштовуються в Монреалі, де ринок праці є двомовним. До того ж, Квебек вибирає кандидатів в залежності від можливого працевлаштування, а не дефіциту ринку праці в певних галузях. І навіть у випадку нестачі працівників, потреба є часто переоціненою, як наприклад це відбувається в галузі інформатики. Багато імігрантів-спеціалістів в цій галузі намагаються переорієнтуватись.

     До того ж, державні структури, які знаходяться здебільшого в місті Квебек і які формують франко-канадськиї бастіон, не поспішають ставати більш представницькими. І зрештою, в контексті подій 11 вересня, панують деякі упередження щодо певної групи імігрантів, зокрема північно-африканських мусульман. Потрібно зауважити, що протягом останнього десятиріччя, відбираючи франкофонів, Квебек прийняв більше мусульман, ніж інші провінції, що є здебільшого вихідцями з Африки та країн Магребу.

ПитанняДля багатьох імігрантів професійні ордени не змогли визнати їхніх дипломів. Чи сповільнює це їх інтегрування?  
Відповідь  ›  Це не пояснює всіх складнощів, оскільки це невелика частка з 30 000 - 35 000 дорослих імігрантів, які кожного року приїжджають сюди і які мають професію, що регулюється професійним орденом, наприклад, медики, чи інженери. Але визнання дипломів залишається важливим питанням. Якщо найбільш кваліфіковані не можуть знайти роботу, це показує нам всі складнощі інтегрування імігрантів загалом.

ПитанняДеякі роботодавці бачать в мусульманах необхідність значних зусиль для  пристосування. Це расизм? 
Відповідь  › Хоча це є несвідомою дискримінацією, існує тенденція працевлаштовувати кандидатів, що схожі на нас. Але це важко визначити, оскільки працедавець, який відкидає кандидатуру мусульманина, не буде цим вихвалятись, щоб мати політкоректний вигляд. Добре, що уряд намагається надавати культурному розмаїттю більшої  цінності, але потрібно ще багато зробити.  Багато квебекців, які живуть далеко від великих центрів, не зустрічають імігрантів в повсякденні, і телевізійні репортажі можуть викликати у них відчуття небезпеки. Вони не розрізняють імігрантів загалом від певних радикально-релігійних груп.

ПитанняЧи вживає квебекський уряд належних заходів? 
Відповідь  › Це складне поле діяльності. Хоча економічні тенденції є сприятливими для іміграції, існують певні побоювання, якщо ми обговорюємо питання мови чи самоідентифікації. Уряд не оголосив жодних нових заходів, відколи комісія Бушара-Тейлора (commission Bouchard-Taylor) щодо необхідних заходів, оголосила свій звіт в 2008 році.  Немає жодної програми, яка б поборола страх населення перед іміграцією. Хтось нарешті повинен цим зайнятись.

ПитанняЧому імігрантам Квебека важче знайти роботу, ніж в інших провінціях Канади?
Відповідь  ›  В питаннях інтеграції, Квебек відстає від інших провінцій на 20-30 років. Починаючи з 1950-х і 1960-х років, імігранти Торонто, Ванкувера і Калгарі які потерпали від безробіття, вимагали від підприємств бути більш відкритими. В Квебеку  такого не відбувалось, оскільки імігранти інтегрувались серед меншості англофонів. Зміни в Квебеку почали відбуватись в 1970 і 1980-х роках, в тому числі з прийняттям закону 101, який змушував дітей імігрантів відвідувати франкомовні школи. В той же період Квебек почав сам проводити відбір необхідних категорій імігрантів з метою їх інтеграції в франкомовне суспільство, оскільки раніше відбором займався федеральний уряд Канади.

ПитанняЧи задоволені наші працюючі імігранти своїм професійним становищем? 
Відповідь  › З одного боку, багато освічених імігрантів незадоволені процесом інтеграції. З другого боку, імігранти інших категорій, які представляють приблизно 40  %  всього річного потоку іміграції, наприклад, біженці,  які  працюють на некваліфікованих роботах, відгукуються дуже добре на адресу Канади чи Квебека. Для нас, їхні умови життя є важкими, але для них вони є кращими, ніж в їхніх рідних країнах.

     Від самих імігрантів також залежить успіх інтегрування. Багато повертаються до навчання, щоб самовдосконалитись. Я додам, що кваліфіковані імігранти не повинні боятись покинути Монреаль, щоб знайти роботу. Місцева влада та громадські організації повинні створити хороші умови, щоб їх прийняти на своїй території.

ПитанняЦе правда, що соціальне інтегрування в Канаді є кращим, ніж в Європі?
Відповідь  › Так, оскільки імігранти присутні у всіх сферах нашого суспільства, а не тільки на низькооплачуваних професіях. Відбирати лише малоосвічених людей і потім їх поселити в нетрях передмістя, хороший сценарій для соціального вибуху.  Не потрібно створювати суспільство, де походження визначає твій соціальний клас. Але я стурбована щодо наслідків, які стосуватимуться дітей кваліфікованих імігрантів, які проходять складний шлях інтегрування. Це може їх гнітити, коли вони бачать, через які складнощі доводиться проходити батькам. Потрібно бути певним, що це покоління не зазнає наслідків помилок, допущених щодо їхніх батьків.


Немає коментарів:

Дописати коментар